Bulletin of Sumy National Agrarian University

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ ПОСТВОЄННОЮ ВІДБУДОВОЮ

пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

Реструктуризація економіки України в умовах трансформацій та поствоєнної розбудови вимагає глибокого аналізу соціально-економічних процесів у регіонах. Дослідження, присвячене кластеризації регіонів України на основі динаміки експорту, імпорту та кількості суб’єктів господарювання у 2022-2024 рр., виявило суттєві територіальні відмінності у змінах економічної активності. На основі аналізу було виокремлено чотири основні кластери регіонів: 1)регіони з помірними змінами в кількості суб’єктів господарювання та обсягах експорту; 2)регіони з найбільшими негативними змінами в обсязі експорту; 3)регіони з великими змінами в кількості суб’єктів господарювання, але з помірними змінами в обсязі експорту; 4)регіони з найменшими змінами в обох показниках, що свідчить про їхню стабільність в умовах криз. Виявлені відмінності в динаміці економічних показників підтверджують необхідність диференційованого підходу до розробки програм економічного відновлення. Соціально-економічні тенденції, що сформувалися внаслідок кризових явищ та військових дій, вимагають адаптивних механізмів підтримки підприємництва та стимулювання інвестиційної діяльності в залежності від особливостей кожного регіону. Застосування цифрових технологій відіграє ключову роль у процесі реструктуризації економіки. Автоматизація бізнес-процесів, розвиток електронної комерції та цифрових платформ сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності регіонів. Впровадження цифрових інструментів дозволяє оперативно аналізувати зміни в економічній активності, розробляти ефективні стратегії регіонального розвитку та забезпечувати прозорість прийняття управлінських рішень. Результати дослідження можуть бути використані для оцінки ефективності регіональної політики та розробки практичних рекомендацій щодо відновлення економічної активності в регіонах України. Вони також стануть основою для розробки стратегічних напрямів реструктуризації економіки у контексті цифрової трансформації та поствоєнного відновлення країни.

РОЛЬ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ Ф’ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ НА ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКАХ

Андрій Масло — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто роль та економічне призначення ф’ючерсних контрактів. Відзначено, що посилення цінової волатильності на міжнародних організованих ринках через геополітичну та макроекономічну нестабільність обумовлює зростаючу роль біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами. На основі узагальнення наявних поглядів, здійснено уточнення економічної сутності ф’ючерсних контрактів на організованих товарних ринках, як виду деривативних контрактів стандартизованої форми, яка розробляється і затверджується біржами у вигляді ф’ючерсних специфікацій і може обертатись виключно на товарних біржах та передбачає організаційно-економічні умови біржової купівлі-продажу базових активів із зобов’язаннями їх виконанням у майбутньому до настання часу експірації у розрахунковий спосіб або з поставкою базових активів. Встановлено, що ф’ючерсна та спотова торгівля досить тісно взаємопов’язані й ф’ючерсні ціни являються продовженням або похідними від спотових цін. Відзначено, що торгівля ф’ючерсними контрактами на організованих товарних ринках передбачає можливість використання наступних груп базових товарних активів: енергоресурси, аграрна продукції, метали, інші активи. Встановлено, що виникнення ф’ючерсних контрактів на міжнародних організованих товарних ринках стало результатом еволюції біржових контрактів та пошуку ефективних інструментів для прогнозування майбутньої цінової кон’юнктури й управління ціновими ризиками. Проведена оцінка обсягів міжнародної біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами, на основі використання статистичних даних Асоціації ф’ючерсної індустрії, свідчить про те, що з 2014 р. по 2024 р. кількість укладених ф’ючерсів на провідних товарних біржах світу зросла з 12,2 млрд угод – до 29,5 млрд угод, а приріст міжнародної біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами на товарні та фінансові базові активи склав 142 %. Визначено економічне призначення ф’ючерсних контрактів на основі розгляду їх функціонального використання в ринковій економіці. Наведено основні напрями розвитку міжнародної біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК БАЗИС ПІДВИЩЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ АСЕКУРАЦІЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Андрій Шинькович — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

У статті виявлено резерви ширшого використання цифрових технології останнього покоління для підвищення потенціалу асекурації продовольчої безпеки в системі державного регулювання, оскільки активне використання цифрових технологій може значно підвищити ефективність системи державного регулювання у сфері продовольчої безпеки, забезпечуючи своєчасне виявлення та реагування на ризики, оптимізацію виробництва та постачання продуктів харчування, а також підвищення прозорості та довіри до ланцюгів постачання. Обґрунтовано пропозиції щодо створення цифрової платформи «Агропродовольча мережа» яка б об'єднала зусилля товаровиробників, переробників, логістичних компаній, рітейлерів та державних органів формування цифрової платформи агропродовольчої мережі. Основними функціями такої цифрової платформи мають бути: розвиток електронного ринку сільгосппродукції, зміцнення логістичного модуля, розбудова інформаційно-аналітичного центру, розширення фінансових інструментів, активізація навчального модуля, інтеграція з державними органами. Розкрито переваги створення цифрової платформи «Агропродовольча мережа» для гарантування продовольчої безпеки в Україні (підвищення прозорості та ефективності ринку сільгосппродукції, зниження логістичних витрат, покращення прогнозування врожайності та цін, спрощення доступу до фінансування, підвищення кваліфікації товаровиробників, удосконалення управління земельними ресурсами, нарощення експортного потенціалу, підвищення потенціалу асекурації продовольчої безпеки) та проблеми. Наголошено, що, що створення цифрової платформи «Агропродовольча мережа» потребує значних інвестицій та співпраці між державними органами, IT-компаніями, аграрними асоціаціями та науковими установами. Розширене використання цифрових технологій є ключовим чинником для підвищення потенціалу асекурації продовольчої безпеки в системі державного регулювання, при цьому, створення цифрової платформи «Агропродовольча мережа» є необхідною умовою для забезпечення стабільності та стійкості сільськогосподарського виробництва.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ: ВПЛИВ НА СТРУКТУРУ ЗАЙНЯТОСТІ ТА ЕВОЛЮЦІЮ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Людмила Шостак, Алла Сур’як — ср, 05 лют 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу впливу цифровізації економіки на трансформацію структури зайнятості та зміну трудових відносин. В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, автоматизації виробництва та впровадження нових цифрових інструментів світова економіка зазнає значних перетворень. Метою дослідження є вивчення цих змін та визначення, яким чином цифрові трансформації впливають на ринок праці, трудові відносини та систему соціального захисту працівників. Для реалізації поставленої мети в роботі застосовано комплекс методів, включаючи порівняльний аналіз, системний підхід і прогнозування. Це дозволяє виявити тенденції розвитку ринку праці в умовах цифровізації та оцінити вплив новітніх технологій на вимоги до кваліфікацій, професійні навички та організацію праці. Окрему увагу приділено розвитку таких важливих аспектів, як дистанційна робота, гнучкі форми зайнятості та онлайн-платформи, які стають основними елементами сучасного ринку праці. За результатами дослідження, цифровізація веде до суттєвих змін у структурі зайнятості, зокрема зменшується попит на традиційні професії, що вимагають низької кваліфікації, а попит на висококваліфікованих спеціалістів, здатних працювати з сучасними технологіями, значно зростає. Також виявлено розвиток нових форм трудових відносин, таких як гнучка зайнятість і дистанційна робота, що дає можливість адаптуватися до змінюваного ринку праці. Однак ці трансформації ставлять перед суспільством нові виклики, зокрема щодо необхідності оновлення трудового законодавства, забезпечення соціального захисту працівників та розвитку системи перепідготовки робочої сили. Практична цінність дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо адаптації трудового законодавства до нових реалій, а також у визначенні основних напрямів для розвитку освіти та перепідготовки працівників. Отримані результати можуть бути корисними для органів державної влади, роботодавців та науковців, які займаються питаннями зайнятості, трудових відносин та соціального захисту в умовах цифрової економіки. Крім того, стаття підкреслює важливість створення умов для інклюзивного розвитку ринку праці та забезпечення рівного доступу до нових робочих місць для всіх соціальних груп. Отже, стаття надає новий погляд на вплив цифровізації на трудові відносини і зайнятість, акцентуючи на необхідності адаптації законодавчих і соціальних політик для забезпечення сталого розвитку економіки в умовах цифрових перетворень.

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ АГРОПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Денис Омеляненко — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу сучасних концепцій управління активами агропідприємств України в умовах ринкової економіки, нестабільності та високих ризиків. Оскільки аграрний сектор є однією з ключових галузей економіки України, ефективне управління активами підприємств цього сектору має важливе значення для їхньої фінансової стійкості, конкурентоспроможності та довгострокового розвитку. У статті узагальнено методологічні підходи до управління активами агропідприємств та надано практичні рекомендації щодо їх оптимізації. В сучасних умовах господарювання агропідприємства стикаються з низкою викликів, серед яких коливання цін на сільськогосподарську продукцію, вплив змін клімату, проблеми з доступом до фінансування, а також нестабільність внутрішнього та зовнішнього ринків. Для досягнення стабільного розвитку необхідно розробляти дієву фінансову політику, яка передбачає ефективне управління як оборотними, так і необоротними активами. У статті розглянуто особливості управління матеріальними, фінансовими та нематеріальними активами агропідприємств, а також їхній вплив на фінансовий результат. Проаналізовано динаміку структури активів агропідприємств України за останні роки та визначено тенденції їхнього розвитку. Особлива увага приділена питанням підвищення ефективності використання активів, зокрема впровадженню сучасних цифрових технологій та управлінських інновацій. У статті розглядаються європейські практики управління активами в аграрному секторі, які можуть бути адаптовані в Україні. Також проаналізована сучасні технологічні дослідження, які можуть бути імплементовані в рамках цифровізації та та використання новітніх технологій на аграрних підприємствах. Висвітлено наукові підходи та роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників, присвячені проблемам управління активами, а також розглянуто комплексні методи їх обліку, оцінки та аналізу. Доведено, що формування ефективної стратегії управління активами є ключовим фактором для забезпечення фінансової стабільності агропідприємств. Визначено основні напрями вдосконалення управлінських підходів до активів агропідприємств, що сприятимуть підвищенню їхньої економічної ефективності в умовах невизначеності та ризику.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В НІГЕРІЇ

Мері Ене Аталавеі — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

Трансформація територіальних громад Нігерії має важливе значення для сталого розвитку, оскільки ці території мають потенціал для стимулювання національного зростання. Ці громади відзначаються багатим культурним розмаїттям, сільськогосподарськими можливостями та традиційними практиками, але вони стикаються зі значними проблемами, такими як недостатня інфраструктура, бідність, слабке управління та погіршення навколишнього середовища. Мета статті полягає в дослідженні особливостей розвитку територіальних громад Нігерії в контексті економічних трансформацій. Ця стаття досліджує економічну діяльність і соціальні зміни в цих спільнотах через призму теорії модернізації, яка наголошує на переході від традиційних до сучасних систем під впливом індустріалізації, урбанізації та технологічного прогресу. Хоча сільські громади є життєво важливими для економіки Нігерії, вони часто зазнають нехтування через погане керівництво, корупцію, відсутність безпеки та обмежений доступ до основних послуг. Хоча зусилля з модернізації, такі як розвиток інфраструктури, комерціалізація сільського господарства та реформи освіти, досягли певного прогресу, такі перешкоди, як культурний опір, залежність від глобальних систем і нерівність, все ще заважають інклюзивному зростанню. Практичне значення статті полягає в необхідності локального управління, стратегічних інвестицій в інфраструктуру та індивідуальних стратегій модернізації для розкриття потенціалу територіальних громад Нігерії. Вирішуючи ці виклики, сприяючи інклюзивності та вирішуючи специфічні потреби громад, Нігерія може досягти сталого розвитку, зберігаючи свою соціально-культурну спадщину. Одним із способів економічного розвитку територіальних громад Нігерії є використання можливостей, які вони мають. Важливе значення у формуванні загального розвитку країни мають територіальні громади, які характеризуються відмінностями в етнічному походження, географічному розташуванні та соціально-економічному становищі. Відсутність доступу до основних ресурсів, невідповідна інфраструктура та недостатня кількість послуг є перешкодами, з якими стикаються територіальні громади. Незважаючи на бар’єри, місцеві громади Нігерії є наріжним каменем невикористаного потенціалу країни. Велике культурне розмаїття, сильні сторони сільського господарства та місцеві ініціативи самодопомоги є складовими успіху, якщо вони добре розвинуті.

СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМІВ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ГРОМАДАХ

Юрій Данько, Віталій Лишенко — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено стратегічні засади соціально-відповідального управління персоналом як ключового чинника формування соціального капіталу в громадах. Обґрунтовано роль соціальної відповідальності підприємств у підвищенні рівня довіри, соціальної згуртованості та ефективності взаємодії між різними суб’єктами громади. Запропоновано механізми впровадження соціально-відповідальних практик у систему управління персоналом з урахуванням інтересів локальних спільнот. У статті розглядаються стратегічні підходи до впровадження соціально-відповідального управління персоналом (СВУП) як важливої складової сучасної управлінської практики, що здатна стимулювати розвиток соціального капіталу в територіальних громадах. Акцентовано увагу на тому, що соціальна відповідальність у сфері управління персоналом виходить за межі корпоративної політики й перетворюється на інструмент зміцнення суспільної довіри, партнерських взаємин між підприємствами, громадянським суспільством і місцевими органами влади. Аналізуються основні елементи СВУП, серед яких: забезпечення гідних умов праці, розвиток людського потенціалу, соціальний діалог, участь у житті громади, екологічна свідомість та етичне лідерство. Доведено, що послідовна реалізація таких підходів сприяє підвищенню рівня соціальної згуртованості, формуванню позитивного іміджу роботодавця, зменшенню соціальної напруги, зміцненню горизонтальних зв’язків у межах громад та покращенню якості життя населення. Запропоновано стратегічні механізми посилення соціально-відповідального управління на локальному рівні, які передбачають міжсекторне партнерство, залучення бізнесу до вирішення соціально значущих проблем, розвиток соціального підприємництва, підтримку інноваційних ініціатив громад, а також впровадження систем оцінювання ефективності соціальних програм. У підсумку зазначено, що соціально-відповідальне управління персоналом стає не лише чинником внутрішньої ефективності підприємства, а й ключовим ресурсом сталого соціально-економічного розвитку територіальних громад через формування їхнього соціального капіталу.

МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА РОЗПОДІЛУ: СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Сергій Василенко — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню сучасних трансформацій маркетингової політики розподілу в умовах розвитку цифрової економіки та впровадження інноваційних технологій. У роботі акцентовано увагу на ключових напрямах змін, таких як зростання ролі цифрових інструментів, омніканальність та оптимізація логістичних процесів, що зумовлені глобалізацією, конкуренцією та змінами у поведінці споживачів. Аналізується вплив новітніх технологій, зокрема Інтернету речей, штучного інтелекту, великих даних, блокчейну, цифрових двійників та безпілотних літальних апаратів, на трансформацію традиційних підходів до організації каналів розподілу. Ці технології сприяють підвищенню прозорості, ефективності та адаптивності логістичних систем, скороченню витрат, оптимізації ланцюгів постачання та покращенню якості обслуговування клієнтів. Водночас зазначається, що впровадження інновацій стикається з викликами, такими як високі початкові інвестиції, нестача кваліфікованих кадрів та недостатнє усвідомлення важливості цифровізації. Особливу увагу приділено омніканальному маркетингу як сучасному підходу, що інтегрує різні канали взаємодії зі споживачами для забезпечення безперервного та зручного клієнтського досвіду. Омніканальність сприяє підвищенню лояльності клієнтів, збільшенню обсягів продажів, ефективнішому управлінню асортиментом та залученню нових споживачів. У статті також розглянуто такі трансформації, як посилення ролі трейд-маркетингу, розвиток прямого маркетингу, зростання значення електронних каналів розподілу, адаптація стратегій до сегментів ринку та оптимізація фізичного розподілу. Дослідження підкреслює, що маркетингова політика розподілу відіграє ключову роль у підвищенні конкурентоспроможності підприємств, особливо в умовах мінливого ринкового середовища. Перспективними напрямами для майбутніх досліджень визначено розроблення інструментарію для оцінки результативності інновацій у логістиці та маркетингу, а також вивчення особливостей формування політики розподілу в умовах глобалізації та розвитку електронної комерції.

МАРКЕТИНГОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ ПІДПРИЄМСТВА

Вячеслав Македон, Олег Ковнір — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню ролі маркетингового планування як інструменту ефективної реалізації інвестиційних рішень підприємства, акцентуючи увагу на його багаторівневій структурі та взаємозв’язку з управлінням ризиками. У роботі розглядається, як маркетингові стратегії сприяють обґрунтуванню інвестиційних проєктів, підвищенню їхньої привабливості та зниженню невизначеності в умовах динамічного ринкового середовища. Метою дослідження є аналіз сутності та структури маркетингового планування як системи, що підтримує інвестиційні рішення, а також розробка рекомендацій щодо його інтеграції в управління проєктами для підвищення їхньої ефективності та зниження ризиків. У роботі використано загальнонаукові методи, зокрема аналіз і синтез для декомпозиції маркетингового планування на аналітичний, стратегічний та операційний компоненти з подальшим узагальненням їхньої ролі в інвестиційній діяльності, а також системний підхід для оцінки взаємозв’язків між маркетинговими стратегіями та іншими підсистемами підприємства, такими як фінанси й виробництво; матеріали дослідження базуються на теоретичних джерелах, даних про маркетингові інструменти та практичних прикладах інтеграції. Отримані наукові результати включають виявлення маркетингового планування як багаторівневої системи, що знижує інвестиційні ризики завдяки аналізу ринку, прогнозуванню продажів і стратегіям просування, обґрунтування синергетичного та адаптивного підходів до його інтеграції в інвестиційні рішення, а також розробку моделі використання маркетингових інструментів, таких як сегментація, брендинг і моніторинг, для оптимізації фінансових потоків і підвищення конкурентоспроможності проєктів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленням аналізу цифрових інструментів маркетингового планування, таких як Big Data та штучний інтелект, для прогнозування ринкової поведінки, а також із розробкою стандартів інтеграції маркетингових стратегій в інвестиційні проєкти в умовах різних галузей і регіональних особливостей, що сприятиме формуванню універсальних управлінських практик.

ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ТАРГЕТОВАНОЇ РЕКЛАМИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ПЕРЕВАГИ ТА СКЛАДНОЩІ

Владислав Медведєв — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено теоретичні основи персоналізації таргетованої реклами в соціальних мережах як ключового інструменту маркетингових комунікацій, переваги та складнощі застосування для підприємств. Визначено роль таргетованої реклами в соціальних мережах, основні переваги персоналізованої реклами, зокрема підвищення взаємодії зі споживачами, оптимізація використання рекламного бюджету, зростання конверсії, покращення лояльності до бренду. А також виокремлені потенційні проблеми, які можуть виникнути під час впровадження таргетованої реклами в процесі реалізації персоналізованих кампаній, серед яких технічні обмеження, проблеми конфіденційності даних, етичні питання, ризики невірної сегментації, висока конкуренція. Було розглянуто найпопулярніші соціальні мережі, основні інструменти і технології, які надають платформи для налаштувань таргетингу. Детально проаналізовано і виокремлено можливі шляхи розвитку, а також сформовані рекомендації для компаній, які розглядають можливість впровадження таргетованої реклами у своїх маркетингових стратегіях. Формування ефективної маркетингової стратегії з використання таргетованої реклами в соціальних мережах є важливим елементом інноваційного розвитку, що дозволяє підприємства активно продавати свої товари чи послуги, адаптуватися до ринкових умов і підвищувати власну конкурентоспроможність. Основними теоретичними засадами цього процесу є: вибір платформи для реклами – залежить від інтересів і віку цільової аудиторії; визначення типу таргетингу - вибір певного типу залежить від цілей підприємства, а також продукту чи послуги яку рекламують; аналіз даних про клієнтів – дозволяє швидко адаптувати кампанії під зміни трендів чи поведінки споживачів; автоматизація процесів та використання ШІ – дозволяє суттєво підвищити точність налаштувань рекламних кампаній і знизити витрати на підготовку і запуск. Розвиток персоналізованої таргетованої реклами є одним з ключових аспектів конкурентоспроможності підприємств у цифровому середовищі, який дозволяє підвищити ефективність реклами, а також адаптувати рекламні кампанії до кожного споживача індивідуально, забезпечуючи лояльність клієнтів до бренду.

ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕГУЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ В ЕЛЕКТРОННІЙ КОМЕРЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТ МОДЕЛЮВАННЯ

Юрій Залуцький — пт, 02 тра 2025 00:00:00 +0300

У сучасному цифровому середовищі електронна комерція виступає одним із ключових драйверів економічного зростання, трансформуючи традиційні моделі торгівлі та взаємодії між бізнесом і споживачами. Проте стрімкий розвиток цієї сфери супроводжується складними викликами, пов’язаними із необхідністю ефективного регулювання. Існуючі регуляторні підходи часто не встигають за технологічними інноваціями, що призводить до появи нових ризиків — зокрема, у сфері захисту прав споживачів, кібербезпеки, прозорості транзакцій, конкуренції та етики. На основі обговорення різних аспектів регулювальних систем в електронній комерції можна аргументовано стверджувати, що вони представляє собою складні, багаторівневі структури, які включають взаємопов'язані стани, властивості та функції. Ці компоненти не лише тісно пов'язані між собою, але й взаємозалежні, формуючи динамічні системи, здатні адаптуватися до зовнішніх змін та викликів, забезпечуючи при цьому стабільність, безпеку та ефективність електронної комерції. Обґрунтовано, що адаптивність, взаємозв'язаність, самоорганізація, робастність, стійкість та інтегрованість властивостей регулювальної системи відіграють ключову роль у її здатності до самовдосконалення та інновацій, а також у підтримці довіри та задоволення потреб користувачів. Доведено, що функції регулювання та нормативної відповідності, моніторингу та контролю, фасилітації інновацій, забезпечення безпеки, вирішення конфліктів та управління скаргами, а також забезпечення стійкості ринку взаємодіють з властивостями та станами систем, сприяючи їх адаптації та розвитку відповідно до викликів сучасного цифрового світу. В цілому, ці складні взаємодії між станами, властивостями та функціями формують основу для розуміння та подальшого розвитку ефективних стратегій управління в сфері електронної комерції. Регулювальна система в електронній комерції представляє собою складну, адаптивну структуру, що забезпечує її стабільне та ефективне функціонування через взаємопов'язані стани, властивості та функції. Адаптація до зовнішніх змін, інноваційний розвиток та забезпечення безпеки та стійкості є ключовими для задоволення потреб користувачів та підтримки довіри до системи. Ця динамічна взаємодія між компонентами системи сприяє її розвитку та адаптації в сучасному швидкозмінному цифровому середовищі.