КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕГРОВАНИХ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ

Анотація

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування та реалізації конкурентних стратегій енергетичних підприємств в умовах сучасного функціонування енергетичного ринку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення конкурентоспроможності енергетичних підприємств у контексті трансформаційних змін ринкового середовища, посилення ролі інституційного регулювання, цифровізації економіки та зростання вимог до енергоефективності й сталого розвитку. Особлива увага приділяється розвитку інтегрованих підходів до управління конкурентоспроможністю, які забезпечують узгодженість стратегічних, інвестиційних та інноваційних рішень у діяльності підприємств енергетичного сектору. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад управління конкурентоспроможністю енергетичних підприємств на основі інтеграції бізнес-моделей, визначення ключових факторів їх розвитку та розробка концептуальної моделі формування конкурентної стратегії. У дослідженні використано системний, структурно-функціональний, порівняльний та аналітичний методи, що дало змогу комплексно оцінити вплив інституційних, економічних і технологічних факторів на розвиток енергетичних підприємств. Результати дослідження свідчать, що формування конкурентної стратегії енергетичних підприємств визначається сукупністю нормативних, інвестиційних, організаційно-управлінських та технологічних факторів, які становлять основу їх довгострокового розвитку. Доведено, що ефективна інтеграція інвестиційних програм, цифрових рішень та інноваційних підходів сприяє підвищенню операційної ефективності, оптимізації витрат і зміцненню ринкових позицій. Встановлено, що інтеграція бізнес-моделей відіграє ключову роль у забезпеченні конкурентоспроможності, оскільки підвищує адаптивність підприємств до змін зовнішнього середовища та підтримує їх сталий розвиток. Запропоновано концептуальну модель управління конкурентоспроможністю енергетичних підприємств, яка базується на інтеграції нормативного забезпечення, інвестиційного планування, факторного аналізу, розвитку інформаційної бази та ефективної взаємодії зі стейкхолдерами. Застосування цієї моделі сприяє підвищенню якості управлінських рішень і забезпеченню довгострокової ефективності функціонування підприємств енергетичного сектору.